понеділок, 25 червня 2012 р.

Перші гражданські друкарні в Україні (інфографіка)


Говорячи про запровадження гражданки ми чомусь оперуємо датою 1708-1710. Але ж цю дату можна називати лише в контексті початку запровадження гражданки. Протягом першої половини XVIII ст. ніде крім Росії (да і в самій Росії, ніде крім Москва і Петербурга) не було жодної друкарні, яка користувалася би гражданським шрифтом. В Україні перша гражданська друкарня з'явилася у 1764 році в Єлисаветграді, і через рік була перевезена до Кременчуга, де проіснувала до 1777 року. У 1788 р. у цьому ж місті була відкрита інша друкарня гражданського шрифту, яка працювала тут до 1793 року, коли й була перевезена до Катеринослава, але там, як стверджує С. Петров «діяльність її була жалюгідною».
Першими ж дійсно потужними друкарнями гражданського шрифту слід вважати друкарні при харківському та київському університетах. Ці друкарні були засновані, відповідно у 1804 та 1835 роках. Перша книга видана гражданським шрифтом у Львові, була надрукована в типографії савропігійського братства у 1839 році. Але ця друкарня не перейшла тоді виключно на гражданку, а лише придбала собі ще один шрифт — гражданський, яким друкувала, парелально з кирилівським.
Тобто, говорити про поширення гражданки в Україні можна лише з початку XIX століття, і ніяк не з 1710 року.

Венеціанські видання і початок друкарства в Києві

Свого часу, я писав про копіювання ілюстацій перших київських видань з венеціанських друків. Тоді я користувався репродукціями з журналу «Искусство и печатное дело» (1912) та з книги Г. Логвина «З глибин» (1990). Зараз же, ознайомившись з багатьма виданнями Вуковичів та їх наступників, та повністю переглянувши київський Анфологіон 1619 року видання (в якому венеціанських запозичень найбільше), можна зробити деякі висновки.

пʼятниця, 22 червня 2012 р.

Книга Валерія Шевчука «Три листки за вікном»

Придбав собі у букіністів книгу Валерія Шевчука «Три листки за вікном», 1986 року видання. Придбав для того, щоби порівняти прекрасну обкладинку цього видання з абсолютно провальною (при всій повазі до Івана Малковича) обкладинкою видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Читати не збирався — у мене лежать кілька книг Валерія Шевчука, колись куплених, але так і не прочитаних, але погортавши «Три листки за вікном» почав читати і захопився. Скажу чесно: давно я не отримував такого задоволення від читання художньої літератури! Тут і динамічний сюжет, і філософські роздуми, і надзвичайно вишукана українська мова! А оберти на кшталт «Перепрошую тебе дорогий чительнику, за те що забираю час, який ти міг би вжити на господарювання, прогулянку по саду, а коли любиш працю, на догляд того саду», просто полонили мене, і нагадали післямови так милих моєму серцю, українських стародруків:

понеділок, 18 червня 2012 р.

Постгражданський шрифт

Оглядаючи книги, видані у кінці 1970-1980 роках я звернув увагу на експериментування з деякими літерами, що так нагадує проект «болгарської кирилиці». Цікаво, що це відбувалося в Україні, і творилося тодішніми українськими шрифтовими дизайнерами.

середа, 13 червня 2012 р.

Ініціали зі стрятинського Служебника 1604 року

Свого часу чимало дослідників звертали увагу на подібність ініціалів стрятинської друкарні Гедеона та Федора Балабанів до ініціалів з Біблії Христофа Плантена. Одним з перших на це вказав Григорій Коляда ще у 1940 році(1).

Фото зі статті Г. Коляди «Винахід друкарства і початок його на Україні». 1940.

Торкався цієї теми не так давно і російський дослідник Олексій Домбровський(2). Але на жаль, розмова точилася лише про запозичення стрятинських ініціалів з плантенівських. Насправді, тема значно цікавіша й ширша.

понеділок, 11 червня 2012 р.

Запозичення з робіт А. Дюрера в ритинах видань Ф. Скорини

Трійця. Ритина з книги Буття. Прага. 1519. / А. Дюрер. Битва архангела Михаїла з дияволом. Нюрнберг. 1498

Оглядаючи ритину Трійця з книги Буття, виданої Ф. Скориною у Празі у 1519 році, я звернув увагу на думки деяких дослідників(1), про вплив на друки Скорини робіт А. Дюрера. А переглянувши альбом робіт славетного німецького графіка(2), побачив подібність іншої ритини з видання Скорини, до ще одної роботи Дюрера:

пʼятниця, 8 червня 2012 р.

Шрифти венеціанської Мінеї святкової 1538 року.

Якось я пропонував порівняти два шрифта друкарні Божидара Вуковича. Цікаво, що багато хто визначив ті шрифти як тотожні, хоча вони були різні навіть фізично. В продовження теми: нещодавно переглядав Мінею святкову 1638 року видання друкарні Божидара Вуковича, так там на одній сторінці використані два текстові шрифти — більший і менший:
Основний текстовий шрифт — той що більший. Меншим же набрані деякі масиви основного тексту. Чому — складно сказати. Можливо, логіка така, як і в сучасних друкованих енциклопедіях: менш значні думки набирати шрифтом меншого кегля, за для економії паперу.

четвер, 7 червня 2012 р.

понеділок, 4 червня 2012 р.

Болгарська кирилиця

Продовжуємо тему «іншої кирилиці». На цей раз перед нами приклад «з життя» нової болгарської кирилиці, що була впроваджена в Болгарії у 1960-70-их роках. Впроваджена, очевидно, не тотально, адже в книзі С. Сахарова «Околосветско плаване», виданій у 1978 році у Варні, паралельно вживаються і «болгариця» і «гражданиця». 

неділя, 3 червня 2012 р.

Трійця

Зробив підбірку зображення Трійці у кирилівських стародруках:


Ілюстрація з празької Біблії Франциска Скорини, 1519. Ця ілюстрація, як і багато інших у виданнях Ф. Скорини були дуже незвичні для тодішнього східнослов'янського читача. Іноді, окремі елементи навіть затирались, як то зображення сонця та місяця з людськими обличчями.

пʼятниця, 1 червня 2012 р.

Монгольська кирилиця

Вирішив збирати зразки незвичної нам кирилиці: як мови так і шрифту. Думаю, погляд на кирилівську писемність, під таким, незвичним кутом, розширить наше сприйняття кирилиці, і можливо, допоможе виникненню несподіваних думок та оригінальних рішень. 
Нижче бачимо розвороти з книги Данте «Божественна комедія» монгольською мовою: