субота, 7 грудня 2013 р.

Гражданка — на вЬІход!

Почему российский гражданский шрифт до сих пор не стал своим в Украине и Болгарии.

Данная лекция была прочитана на украинском языке 19 ноября 2013 года в городе Киеве. Видео можно посмотреть здесь. Поскольку мы получили немало просьб от наших российских коллег о переводе доклада на русский язык, мы его осуществили, и публикуем ниже.

вівторок, 24 вересня 2013 р.

Книгознавча періодика

У 1960-80 роках в СРСР видавалися кілька періодичних видань, присвячених мистецтву книги та мистецтву графіки загалом. Видання ці мали форму книги, і виходили один-два рази на рік. Значення цих збірників неможливо переоцінити, адже більшість публікацій не втратила актуальності й сьогодні, а на ті часи це була надзвичайно потрібна і корисна інформація. Крім того, навколо збірників формувалося професійне середовище авторів, підвищувався рівень фахівців що працювали у галузі графічного мистецтва. Що це були за видання, яка була їхня структура, про що вони писали? Про все це ми поговоримо нижче.

четвер, 19 вересня 2013 р.

Хто в сучасній Україні займається шрифтом та каліграфією

Цей перелік сучасних українських шрифтових дизайнерів, каліграфів, ілюстраторів та людей дотичних до цієї справи є своєрідним продовженням статті Сучасний український шрифтовий дизайн, що з'явилася майже рік тому. З тих пір багато чого змінилося, і назріла необхідність створити оновлений та більш широкий огляд. Поштовхом до цього став російський список шрифтових дизайнерів, художників шрифту та каліграфів, який нещодавно був складений Марєю Дореулі. Наш перелік буде ґрунтовнішим: з біографічною довідкою, прикладами робіт та фото. З плином часу, до біографій учасників додаватимуться нові дані.

субота, 14 вересня 2013 р.

Ранній Юрчишин

Ми часто говоримо про почерк чи шрифт Володимира Юрчишина. Він знайомий нам по виданням «Мистецька спадщина Івана Федорова», «Каталог стародруків, виданих на Україні», і звичайно ж за «Літописом Руським», за який Володимир Іванович у 1990-му отримав Шевченківську премію. Але потім був ще «Літопис Величка», оформлений у такому ж стилі, але з написами, що нагадували вже не давньорускі, а староукраїнські, козацькі написи. А якщо ми придивимося до написів у виданні  «Мистецька спадщина Івана Федорова», то побачимо що це вже третій шрифт. Почерки Володимира Юрчишина, знайомі нам почерки — це тема окремої статті. Зараз же ми би хотіли поговорити про незнайомого нам Юрчишина, про те яким він був протягом 1960-их років. Ми оглянемо роботи Володимира Івановича того періоду і спробуємо зрозуміти, яким шляхом прийшов Юрчишин до своєї творчої манери.

вівторок, 6 серпня 2013 р.

Хутір Нарбутівка

Поїхати до Нарбутівки де народився і провів перші 10 років свого життя славетний український графік Георгій Нарбут, мене спонукав наступний рядок у «Літописі життя і творчості І. Я. Білібіна» (Голинець С. Іван Білібін. М. 1970):

у 1920-1936 рр. Білібін жив на еміграції, на вересні 1936 року повертається до СРСР, де отримує кафедру графічних мистецтва у Ленінградській Академії художеств. Два роки живе і працює в Ленінграді, і ось у 1938-му перше місце куди Білібін виїздить було село Набутівка. Зараз важко сказати, чи тут пропущена літера Р, і Білібін їздив до Нарбутівки, чи то дійсно якесь інше місце, але для мене особисто це було поштовхом поїхати саме до Нарбутівки. Поїхати для того, щоб зануритися у ту природу та оточення в якому ріс Георгій Нарбут (а перші 10 років свого життя він жив виключно у Нарбутівці, да і потім часто приїздив туди, і з Глухова, і з Петербурга).

субота, 6 липня 2013 р.

Міфи про кирилицю. Устав

Давно збирався написати про сталі міфи кирилівської писемності, що вже певною мірою вкорінилися на наших теренах. Люди настільки впевнено про них говорять, що навіть спроба висловлення протилежної думки викликає у них не завжди адекватну реакцію.
Пост цей буде написаний російською мовою, оскільки є відповіддю на твердження Denisа Masharovа, що ніби то «Устав - это название капитального славянского письма»

пʼятниця, 7 червня 2013 р.

Типографічні журнали 100 років тому


ЖУРНАЛЫ ПЕЧАТНАГО ДѢЛА
Стаття з київського журналу «Искусство и печатное дело» за 1910 рік, у якій дається вичерпний огляд журналів, присвячених мистецтву типографії та друку періоду 1868-1910 рр. Розглянута також загальна ситуація в галузі.
Стаття публікується в оригінальній орфографії.

вівторок, 4 червня 2013 р.

Як проходили «Кирилівські читання 2013»

Завершилися перші Кирилівські читання, що проходили в рамках фестивалю Книжковий арсенал 24-30 травня 2013 року у Києві. Нижче, ми спробуємо день за днем відтворити та проілюструвати події Кирилівських читань, розповісти як то було.

понеділок, 6 травня 2013 р.

Борис Ангелушев

Один з кращих болгарських художників-шрифтовиків знайомий українцям переважно за репродукціями в книгах В. Йончева та за перемальовками О. Снарського, поза тим ми вважаємо, що ознайомитися з творчістю Бориса Ангелушева варто докладніше.

неділя, 5 травня 2013 р.

Програма Кирилівських читань 2013



24-30 травня 2013 року, у Києві, в рамках фестивалю «Книжковий арсенал» відбудуться перші «Кирилівські читання», що присвячені 1150-літній річниці започаткування кирилівської писемності.

24 травня ми вшановуємо пам’ять св. Кирила і Мефодія — основоположників кирилівської писемності. Цього року (адже рівно 1150 років тому, у 863 році розпочалася місія солунських братів), ми започатковуємо культурно-мистецький проект «Кирилівські читання», що відбуватиметься у рамках фестивалю «Книжковий арсенал».
Протягом семи днів на майданчику «Кирилівських читань» відбуватимуться лекції і презентації, майстер-класи і творчі зустрічі, виставки та інсталяції, круглі столи та неформальні дискусії стосовно нашої кирилівської писемності та шрифту, як рукописного так і друкованого.
Ми поговоримо про історію кирилівської писемності, розглянемо кращі зразки кирилівських рукописів та стародруків, торкнемося проблем сучасної гражданки, оглянемо кирилівсько-латинські зв’язки. Ми повчимося шрифтовому мистецтву у старих майстрів та подискутуємо щодо можливості використання кирилівського спадку в сучасному шрифторобстві. Ми спробуємо розвінчати деякі міфи та розібратися з термінологією. І звичайно ж, ми вшануємо видатних діячів кирилівської писемності та шрифту.


неділя, 7 квітня 2013 р.

Культурно-мистецький проект «Кирилівські читання»

Друзі, майже рік тому 14.04.2012 у цьому блозі був створений перший запис, а тепер, у рамках фестивалю «Книжковий арсенал» (24.05.2013–30.05.2013), ми готуємо програму «Кирилівських читань».

вівторок, 2 квітня 2013 р.

Що читати з історії та мистецтва кирилівських стародруків

Відразу скажу, що одної такої книги, де оглядово було би описане мистецтво шрифту кирилівських стародруків, немає. Визначний дослідник історії книгодрукування Євген Немировський рівно 10 років тому писав: «История кирилловского шрифта по сей день не написана. Данные палеографии отрывочны, а иногда – откровенно противоречивы» («История славянского кирилловского книгопечатания XV – начала XVII века». М. 2003). За ці 10 років ситуація практично не змінилася. Більше того, вона ускладнюється тим, що книги які стосуються кирилівського шрифту чітко поділяються на дві категорії: історія книгодрукування та мистецтво шрифту, де увага приділяється майже виключно шрифту гражданському. 
Тим не менше, деяка література є. І для початку ми би хотіли дати саме найпростішу та найдоступнішу літературу, для поступового входження в тему.

понеділок, 1 квітня 2013 р.

Михайло Максимович

Максимович Михайло Олександрович
15.09.1804 – 22.11.1873
Український вчений-енциклопедист, член-кореспондент Петербурзької Академії наук.

Шрифтові композиції в титулах та заголовках кирилівських стародруків

Доповідь на неофіційно-професійній зустрічі «Балачки про букви» 30.03.2013, Київ, креативний простір «Часопис».

понеділок, 25 березня 2013 р.

Відрядження київського архитипографа П. Беринди до Москви

 У часи СРСР тодішня радянська пропаганда дуже любила тезу про московського першодрукаря, який започаткував українське друкарство. Те що Іван Федоров у Львові, як він сам писав, «друкарство занєдбалоє обновіл» воліли не згадувати. Але зараз не про це. Зараз про те, що не лише з Москви до України приїздили фахівці вчити українців друкарству. Було і навпаки: українці їздили навчати московитів.
Ось документ про відправлення до Москви Памва Беринди, славетного київського друкаря.

четвер, 21 березня 2013 р.

Кирилівський летерінг початку ХХ ст.

Бурхливий розвиток журнальної індустрії починається з другої половини ХІХ ст.  — після винайдення ротаційної друкарської машини (1863), адже з'явилася можливість друку великих тиражів.
До Російської імперії журнальний бум докотився трохи пізніше — у кінці ХІХ ст. В цей, початковий період чітко простежуються дві лінії у російському журнальному дизайні: західна модерновість та слов'янська традиційність. Кілька прикладів подібної традиційності у шрифтових рішеннях ми і хотіли показати

понеділок, 25 лютого 2013 р.

Друге видання «Книги про буквы» Юрія Гордона


Так, це не нова книга, а перевидання «Книги про буквы» 2006 року. Старе видання було доповнено, і значно збільшилося в об’ємі. Крім нової інформації, необхідність перевидання обґрунтовувалася ще й тим, що перше видання вже давно розійшлося, і придбати його майже не можливо. Це дійсно так. «Книга про буквы»  свого часу мала надзвичайну популярність, а інформація в ній (дуже добре і логічно структурована) сприймалася як одкровення. Тим більше, що подібних книг тоді на кирилівських теренах було обмаль. Це пізніше з’явилися і «Великие шрифты» Володимира Єфімова, і «История шрифтовой формы» Анатолія Кудрявцева, і «Живая типографика» Олександри Королькової», і «Естетика українського рукописного шрифту» Віталія Мітченка (2007). Та пройшло шість років і нова-стара книга Юрія Гордона вже сприймається не так однозначно. Тим не менше «Книга про буквы» і зараз приречена на популярність, адже таку кількість грамотно підібраного та надзвичайно розумно структурованого матеріалу (від талановитого і професійного шрифтового дизайнера, який розуміє про що він говорить) ми більше на знайдемо ніде. Разом з тим книга має ряд недоліків. Про всі ці моменти, як позитивні, так і не дуже, ми поговоримо нижче.

субота, 16 лютого 2013 р.

Лютий 2013

Події, що пов'язані з типографією, каліграфією та дизайном шрифту, що відбуватимуться протягом лютого 2013 року.

пʼятниця, 15 лютого 2013 р.

Латинізація писемності 2

Стаття «Латинізація писемності» з першого видання «Великої радянської енциклопедії» (1938 рік) + інфографіка.

четвер, 14 лютого 2013 р.

Латинізація писемності

У 1920-30 роках в СРСР проводилися комплексні заходи з переведення всіх писемностей (а для не писемних народів — створення нових) на латинську графічну основу.
     Світлина з журналу «Советское фото» за 1930 рік.

«Кирилівські читання» вирішили згадати як то було, і звернулися до енциклопедичної літератури 1920-30 років.

понеділок, 21 січня 2013 р.

Січень 2013

Події, що пов'язані з типографією, каліграфією та дизайном шрифту, що відбудуться протягом січня 2013 року.

субота, 12 січня 2013 р.

Події 2013

Матеріал з хронікою подій, що відбулися протягом 2012 року, і торкаються теми «мова-писемність шрифт» готується і досі. Завдання виявилося неочікувано складним, але з часом воно буде виконане.
У цьому році «Кирилівськи читання» спробують вчинити розумніше, і висвітлюватимуть події відразу після їх відбуття.
Стежте за тегом «Хроніка 2013».

пʼятниця, 4 січня 2013 р.

Латинські графеми гражданських літер

Ще одна проблема, з якою ми часто стикаємося, але про яку не прийнято говорити, особливо в Росії: однакова графіка латинських і гражданських літер. Різних літер, що означають різні фонеми. Наприклад:
Гражданське Р [ер], графемно дорівнює латинському P [пе].
Гражданське Н [ен], відповідає графіці латинського [аш].
Гражданське В [ве] — таке саме як латинське B [бе]
Гражданське Х [ха] = латинському X [ікс]
і нарешті гражданське З [зе] дуже схоже на 3 [трійку]
На перший погляд, наче нічого страшного, але давайте подивимося на прикладах