Круглий стіл «Петрівська реформа кирилівської писемності»

Спробуємо визначити основні питання, навколо яких дискутуватимуть учасники  круглого столу.

• Яка ситуація з кирилицею була на початку XVIII ст.? Чи дійсно в той час вживався лише «друкований напівустав, що зберігся з часів Івана Федорова» (В. Єфімов «Великий петровский перелом», журнал «Да!», 1994)
• Чи коректно датувати реформу писемності чи шрифту 1708-1710 роками? Адже в цей час було лише розпочато друкування частини книг новими літерами, і лише в Росії. В Україні перша гражданська друкарня з'явилася у 1764 році, в Білорусі, у 1797-му, а в Сербії та Болгарії ще пізніше. Тим більше, що ці дати не означають ПОВНОГО переходу на гражданку.
• Чому врешті на гражданку перейшли всі слов'янські країни?
• Чи дійсно перехід на гражданку був потрібний, чи дійсно гражданка є зручнішою та красивішою за кирилицю? Володимир Єфімов, у згаданій вже статті, писав: «якщо би у царя-реформатора не дійшли руки до до введення гражданського шрифту, то можливо нам досі довелося б читати напівустав. Це, звичайно, досить «своєобьічно», але об'єктивно було би набагато далі від основної течії світової цивілізації». Думаю, а ні японці з китайцями, що вживають ієрогляфи, ані євреї з індусами, що використовують складове  письмо з цим би не погодились.
• Навіщо Петро перший започаткував гражданку?