четвер, 30 квітня 2015 р.

Нарбут (5 майстрів українського шрифтового стилю)


Продовження (початок тут)

Оглядаючи творчу спадщину Георгія Набута, важко усвідомити, що все це він зробив за якихось 10-15 років. А ні передчасна смерть (він прожив лише 34), а ні відсутність системної художньої освіти не завадили митцеві створити яскравий шрифтовий стиль, який наслідували в Україні усе 20 ст., та до якого звертаються і зараз. Якщо з геніальністю художника все зрозуміло — вона від Бога, то звідки ж взялася така «українськість» у творчості Нарбута? Спробуємо простежити.

вівторок, 28 квітня 2015 р.

5 майстрів українського шрифтового стилю: Нарбут, Гніздовський, Юрчишин, Хоменко, Чебаник


Ми поговоримо сьогодні про український шрифтовий стиль, і про художників які його створили. Про Майстрів з великої літери, про художників які долучилися до творення українського шрифтового мистецтва чи не найбільше, людей що уособлюють собою яскраві шрифтові напрямки, які ми наслідуємо і сьогодні, особистостей які лишили після себе яскраві шрифтові роботи, що являють собою те що ми називаємо українським стилем, їх звичайно ж більше ніж 5. Василь Кричевський, Павло Ковжун, Роберт Лісовський, Ісаак Хотінок, Анатолій Пономаренко, Віталій Мітченко — це ті імена шрифтового мистецтва що варті найретельнішої уваги, і ми їх будемо згадувати сьогодні також. Але, оскільки протягом відведеного нам часу, ми просто фізично не зможемо охопити всіх визначних майстрів українського шрифту ХХ ст., детально зупинимося на творчості п’яти ключових: Георгія Набрута, Якова Гніздовського, Володимира Юрчишина, Василя Хоменка та Василя Чебаника — цих п’яти стовпах, на яких ґрунтується те що ми називаємо українським шрифтовим стилем.